Сторінка психолога Виступ на обласному семінарі-практикумі: «Форми і методи роботи практичного психолога ДНЗ», м. Кременчуг


16 Лютий, 2017

Виступ на обласному семінарі-практикумі: «Форми і методи роботи практичного психолога ДНЗ», м. Кременчуг

 

Тема: «Науковий підхід в роботі практичного психолога  щодо формування «Я-концепції»  у дітей старшого дошкільного віку. Використання педагогічної пісочниці ».

Дошкільний вік – важливий етап дитинства, від позитивного перебігу якого залежить розвиток особистості, віра у свої сили, подальше життя. Наша сучасність потребує людей, які уміють спостерігати навколишній світ, жити у злагоді зі світом і з самим собою, бути довірливими і щирими, добрими і люблячими. Саме такі діти народжуються в наш час і дивують нас своєю унікальністю. Але, разом з цим, є і такі діти, які мають особливості у своєму психо - фізичному розвитку. Їх відрізняють яскраво виражені особливості пізнавальної діяльності: низький рівень інтелектуальної активності (розумові операції недостатньо сформовані: зокрема, діти з важкістю узагальнюють і абстрагують ознаки предметів); деякі недорозвинення складних форм поведінки (погано розвинена довільна регуляція поведінки, внаслідок чого дітям важко виконувати завдання дорослого, доводити справу до кінця); мовна активність дуже низька, малий запас знань про навколишню дійсність, спонтанна мова відрізняється бідністю словника,  відзначаються труднощі розуміння логіко-граматичних конструкцій;  пізнавальна активність дуже слабка і нестійка; запам'ятовування механічне. Ці діти характеризуються емоційною нестійкістю, наявністю імпульсивних реакцій, неадекватною самооцінкою.

Такі діти навчаються в логопедичних групах  дошкільних начальних закладів, куди направляються міською ПМПК і мають рекомендації для роботи із психологом з розвитку пізнавальної активності, уваги та довільної регуляції поведінки. Беручи до уваги високу ресурсність і ефективність різноманітних арт-терапевтичних методик, а саме пісочної терапії, казкотерапії, музикотерапії, виникла ідея створення програми для групової роботи з дітьми, спрямованої на розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості дитини.

                Методика пісочної терапії базується на аналітичній психології  К.Г.Юнга, який написав у своєму есе «Переважаюча функція»: «…Часто руки знають, як вирішити загадку, з якою інтелект боровся марно». Але передвісником юнгіанської  пісочної терапії була техніка «побудови Світу», розвинена Маргарет Ловенфельд, британським педіатром, в кінці 1920-х років. Первинно ця техніка використовувалася  перш за все як ігрове середовище для дітей, та дуже швидко стала методом, який є дієвим і в роботі з дорослими, сім'ями та ін [3,57]. 

Згідно з Ж.Піаже, гра – основний спосіб розвитку дітей в дошкільному віці. К. Юнг казав, що «фантазія – мати всіх можливостей, де подібно всім психологічним протилежностям, внутрішній і зовнішній світи поєднуються разом». Гра допомагає вивільнити творчий потенціал дитини, її внутрішні почуття, а потім перенести їх у зовнішню дійсність. Пісок і вода – прекрасні інструменти для гри. Ігри з піском активізують вроджені ресурси самосцілення людини і забезпечують можливість для подальшого руху до психологічного здоров'я. Саме ці можливості психіки людини помітили автори методики sandplay (гра з піском) [6].

   Дані ресурси визначили мету розвивальної роботи з дітьми означених категорій.

   Метою розвивальної програми «Чарівна Пісочна країна» є надання можливості дитині бути вільною у проявах своєї індивідуальності, розвивати емпатійні здібності, сприяти забезпеченню повноцінного розвитку життєво компетентної,  впевненої у своїх силах, цілеспрямованої особистості‚ інтеграція особистості в соціум.

   Програма створена на основі методики пісочної терапії Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвої та Т. М. Грабенко і філософських казках та оповіданнях М.А. Андріанова.  Рекомендується для використання психологами, вихователями та вчителями початкової школи, які ознайомлені з принципами методики пісочної терапії. Програма пройшла експертну оцінку ЦППСР методичного кабінету Уравління освіти виконкому полтавської міської ради в 2011 році. Зараз, в оновленому вигляді, знаходиться на розгляді в експертній комісії обласного ЦППСР ПОІППО.

 

Психолого-педагогічні аспекти програми.

1.     Я-концепція.

         Я-концепція – це уявлення і внутрішня сутність індивіду, яка воліє до цінностей, що мають культурне походження. Психолог здійснює психологічний супровід дитини на шляху до формування її життєвої компетентності.

          Психологічний супровід  здійснюється у напрямку практичної роботи з дітьми, їх вихователями та батьками. Він включає діагностику, розвивальну роботу з дітьми, консультування всіх суб'єктів педагогічного процесу. Важливим підґрунтям психологічного супроводу становлення вікових новоутворень є спрямованість на власні потреби дитини, які є актуальними для неї в даний час. На цих засадах побудовано парадигму психологічного супроводу, а саме:

-       науково-методичне забезпечення;

-       створення соціально-психологічних умов для успішного  психологічного розвитку дошкільників в умовах групової взаємодії;

-       творчий розвиток внутрішнього світу кожної дитини, пріоритетність її потреб, цілей, перспективність її розвитку;

-       поєднання основних напрямів роботи – дитина, педагог, батьки.

 

2.     Науково-методичне забезпечення.

     В основу пісочної терапії був покладений метод аналітичної психології   К. Г. Юнга.  Діяльність пісочної терапії, в його парадигмі, була направлена на усвідомлення клієнтом власних внутрішніх процесів як руйнівного, так і творчого порядку. Проявлені внутрішні процеси розглядались з точки зору стадіальності психічного розвитку і проявлення архетипів в символіці ландшафту та обраних людиною мініатюрних фігурок.

     Юнгіанська пісочна психотерапія описує динаміку прояву конфліктного змісту пісочної картини, що проходить три стадії: хаос, конфронтацію, консолідацію. Глибинне розуміння проходження цих процесів забезпечили для мене 2 наукові школи: школа М.Монтессорі та школа екофасилітації П.Лушина.

      В основі наукового виховання М.Монтессорі покладено принцип природовідповідності педагогічного впливу віковим можливостям дитини. Серед її ключових понять є такі: 1) сензитивні періоди, 2) сенсорний розвиток, 3) свобода і самостійність, 4) порядок, 5) розвивальне середовище має осередки за сферами життя, 6) форма проведення занять – коло( для концентрації на вивченні одного поняття), 7) психолог (педагог) займає позицію партнера, який створює розвивальне середовище за потребами дитини, основний метод вивчення особистості дитини – спостереження та ін. Методика забезпечує дидактичні матеріали для розвитку пізнавальної і емоційно-вольової сфер дитини.

       Екопсихологічна фасилітація – це процес управління відкритою динамічною системою особистості з метою підтримання її в стані саморозвитку. Її ключові поняття: невизначеність, буферна зона розвитку, інтуіція, інсайт, фасилітативна (тобто супроводжувальна) позиція психолога та ін.

3.     Циклічність. Впорядкованість. Довільність. Рефлексія.

      Заняття мають постійну структуру, певні ритуали переходу до зміни діяльності. Це надає деяку передбачуваність процесу і задовольняє потребу дитини в безпеці. В той же час подача матеріалу заняття має бути цікавою, містити проблемні питання, сюрпризні моменти (скринька казок, чарівний мішечок, сховані в піску дидактичні матеріали, наочне забезпечення для розкриття культурно-етичних понять), дивувати та спонукати до пізнавального пошуку.

      В ході заняття простежується циклічність проходження процесу від хаосу (видвигання  проблемної теми) через конфлікт (рефлексія (емоційні враження та переживання), емпатія, критичне осмислення вправ, казок) до порядку (підведення підсумків, формулювання висновків). Відбувається 2 цикли заняття: 1) ініціатор проблеми – психолог; 2) ініціатори проблемних питань – діти. Таким чином, діти засвоюють алгоритм виходу з проблемних ситуацій. Перший цикл заняття проходить по плануванню психолога. Другий етап – незапланований, імпровізаційний, його ініціюють діти своєю вільною грою в піску.

4.     Використання казок. Філософські казки.

     Обране мислення дитини – більш раннє новоутворення, ніж словесно-логічне мислення. В методиці Монтессорі, при вивченні понять відбувається перехід від абстрактного до конкретного, екофасилітація розглядає при навчанні методи дедукції та індукції. Саме тому, вибір казок, для опредмечування несвідомого, вивчення причинно-наслідкових процесів, формування сценарієв поведінки – є найкращим місточком між накопиченим  досвідом людства і унікальною історією особистості.

     Філософські казки – це нетрадиційні теми для традиційної освіти. Як виявляє практика і захопленість дітей, вони є доступними для розуміння дітьми і цікавими. Підбір казок відбувається за необхідністю і важливістю для дітей в певний етап їх розвитку, саме завдяки методу спостереження.

     В програмі застосовуються різні форми роботи з казкою. Крім філософських, використовуються також пізнавальні казки з дидактичними завданнями. І, як ускладнення, дітям завдається тема казки, або пропонується початок сюжету, а дитина, проявляючи власну творчість і фантазію, створює закінчений, осмислений художній продукт.

5.     Педагогічна пісочниця.

               Дитину виховує середовище, в якому вона знаходиться.  Пісочниця – улюблене ігрове середовище дітей. І це унікальне середовище, в якому гру можна природним способом поєднати з навчанням,  адже саме у грі, провідній діяльності дошкільника, зароджуються і розвиваються всі його новоутворення. Пісочне середовище задовольняє і потребу психолога (педагога) передати дитині певні знання, уміння і навички, і потребу дитини в грі  сформувати життєву компетентність. Воно, за своєю суттєвою функцією, відіграє роль Світу в мініатюрі. Тому тут немає обмежень і можна охопити всі сфери людського існування.

      Крім того, пісок має унікальні ресурси. Здавна відомі його медитативні властивості, здатність знімати і заземлювати негативну енергію, пісок надає великий простір для творчого вираження дитини.

       Групова пісочниця – це середовище, яке створює умови для формування та зміцнення емоційного здоров'я, діти відчувають себе у безпеці і є прийнятими. Також, це середовище сприяє гармонізації пізнавальних процесів та набуттю соціальних та комунікативних навичок. Створення пісочних сюжетів сприяє творчому розвитку дитини та активізації власного «Я». Через пізнання свого внутрішнього світу, через поєднання його з навколишнім світом дитина вчиться спілкуватися, управляти своєю поведінкою, диференціювати свої потреби, обираючи при цьому загальніші, формувати власні цінності та правила.  Метод пісочних ігор дозволяє дитині гармонізувати внутрішній душевний хаос за допомогою опрацювання ситуацій,  що травмують психіку, на символічному рівні; відрегулювання негативного емоційного досвіду під час творчого самовираження; розширення внутрішнього досвіду; зміцнення довіри до світу, розвиток нових, продуктивніших взаємин зі світом. Умови пісочниці і використання казок, як метафоричної форми набуття досвіду, дозволяють дитині сформувати цілісний світогляд, первинні етичні і естетичні інстанції. 





0 Коментарі

Всі коментарі

Додати

Залишити свiй коментар