Група "Вишенька" Дослідницька діяльність дітей вдома


03 Квітень, 2020

Дослідницька діяльність дітей вдома

„Вмійте щодня відкривати перед
дитиною щось нове, і відкривати
так, щоб навколишній світ заграв
перед нею всіма барвами веселки.
Завжди залишайте щось недоказане,
щоб дитині не раз хотілося повернутися
до того, про що вона дізналася”

В.Сухомлинський

Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Під час її у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні самостійні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.

Досліди – це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконуючу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності.


 

9 цікавих дослідів у домашніх умовах

Вулкан

 

Спершу будуємо вулкан із звичайної банки чи пляшки, зафіксованій на картоні чи невеличкій дошці і обліпленій глиною чи солоним тістом. Коли конструкція буде готовою, можна її розфарбувати, додавши червоного кольору для лави. Щоб спровокувати виверження вулкану, в отвір банки (чи пляшки) насипаємо соди та ОБЕРЕЖНО наливаємо оцет (можна його підфарбувати харчовим барвником для правдоподібності).

Таке виверження вулкану – наглядний приклад утворення вуглекислого газу після реакції оцтової кислоти та соди (бікарбонат натрію). І не потрібні нудні уроки хімії :)

Телефон своїми руками

 

Достатньо взяти два стакани, пробити у них по одній дірці в дні. Між стаканами протягнути нитку та закріпити її кінці  вузликами зсередини «динаміків». Головне правило: коли два учасники «телефонної розмови» розходяться у різні кінці, нитка повиннабути натягнутою, і ви не повинні до неї торкатися, коли тримаєте «динаміки».Телефон готовий. Нитка виступає провідником звукових хвиль, і звук проходить по нитці дуже швидко. Тому ми чуємо усе сказане навіть за кілька десятків метрів.

 


Вирощуємо кристали

 

Вам не знадобиться нічого особливого: сіль, вода, каструля, банки (чи склянки), олівці. Спершу нагріваємо воду і насипаємо туди порціями сіль до тих пір, поки вона не перестане розчинятися (цей стан розчину називають  насиченим). Готовий розчин розливаємо у склянки. Тоді обираємо великі грудочки солі і опускаємо їх у склянки (по одному в склянку) на нитці (чи дроті) так, щоб грудочка не торкалася стінок склянки. Можна зафіксувати ниточку на олівці. Ставимо склянки у місце, де їх ніхто не чіпатиме. І через тиждень маємо готовий кристал.

 

У насиченому розчині вода починає випаровуватися, а розчинена речовина твердне, при цьому її частинки притягуються один до одного і утворюють кристал химерної форми.

Фарбуємо квіти

 

Беремо квіти з білими пелюстками (ромашки, хризантеми, троянди). Занурюємо їх стебла, зрізані під кутом, у попередньо заготований розчин із харчовими барвниками. Через добу пелюстки квітів змінять колір. А якщо розділити стебло і поставити його частини у дві різні посудини – пелюстки матимуть забарвлення двох кольорів.

Квіти отримують поживні речовини із ґрунту та води. У воді барвники розчиняються і рухаються із коріння до листя та цвіту. Вода згодом випаровується із листя, а речовини (серед них і барвники) залишаються.


Пишемо шпигунський лист

 

Наливаємо у стакан молоко та лимонний сік. У нього занурюємо пензлик і пишемо ним щось дуже секретне на папері. Коли розчин висохне, напис зникне. Щоб побачити  його, потрібно попрасувати лист паперу або нагріти його феном.

Лимонний сік та молоко темніють під дією високої температури. Саме так проявиться напис. А ще у давнину так писали таємні послання, і у книжках теж. Це неодмінно зацікавить дитину.



Цитрус, що плаває

А чи знали ви, що якщо занурити неочищений лимон чи апельсин у посудину з водою, він не потоне. Але коли очистити його від шкірки – він  опуститься на дно? У чому секрет?

Шкірка цитрусу менш щільна, ніж сама серцевина, тому містить багато повітря, яке і дозволяє фруктові виринати на поверхню води.


Вода, що сама переміщується

 

Якщо поставити одну посудину із водою на підставку, іншу, порожню, розмістити трішки нижче, а в них занурити кінцями смужку тканини, то з часом вода перебереться з однієї посудини в іншу.

Все це завдяки  капілярному ефекту. Вода переміщується по «канальцях» тканини не лише згори вниз, але й в зворотньому напрямку.